11 клас (література)

Українська література XX століття ( літературні угрупування)

Еміграція

Празька школа:

     Ю. Дараган, Є. Маланюк, О. Ольжич, О. Теліга,  Л. Мосендз, Н. Лівицька-Холодна, 
О. Лятуринська, О. Стефанович та ін. 

МУР (Мистецький український рух):

    У. Самчук, Є. Маланюк, Юрій Клен, О. Лятуринська, Ю. Косач, Ю. Шерех, І. Багряний, В. Барка, Т. Осьмачка, та ін.

    створена у 1945 р.

    Німеччина

Слово:

    В. Барка, І. Багряний, Й. Гірняк, Г. Костюк,Ю. Лавріненко, Є. Маланюк, У. Самчук, Марія Струтинська та ін.

    1954—1997

    Нью-Йорк

Шістдесятники

Д. Павлично, Л.Костенко, В. Стус, В. Симоненко, Б. Олійник, І. Драч та ін. 

Сучасні літературні організації 

БУ-БА-БУ:

    Андрухович, Неборак, Іванець 

“Червона фіра”:

Жадан, Мельников, Пилипчук

Лу-Го-Сад:

    Лучук, Гончар, Садловський

“Нова дегенерація”:

Андрусяк, Процюк 

“Пропала грамота”:

    Позаяк, Недоступ, Либоня

                                 Висловлювання  про письменників

Іван Вишенський

«Наближається до кращих взірців барокового стилю» Д. Чижевський

Григорій Квітка-Основ’яненко

Т.Шевченко вважав Г. Квітку-Основ’яненка засновником нової української прози. 

Тарас Шевченко

«Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культурі» І. Франко

Пантелеймон Куліш

«Куліш – перворядна зірка в нашому письменстві, великий знавець української мові, а притім добрий знавець язиків і літератур європейських народів» І. Франко 

Марко Вовчок

«Основоположниця дитячої української прози»

Панас Мирний

«Корифей української прози»

Ольга Кобилянська

«Гірська львиця»

«Велика українська письменниця, бо час нічого не заподіяв її творам, а тільки утвердив їх в нашому народі» В. Земляк

«Пишна троянда в саду української літератури» М. Старицький

Михайло Коцюбинський

«Сонцепоклонник»

«Його проза – це синтез народності і гуманізму, воістину загальнолюдського масштабу інтереси, глибинність естетичного змісту, рівне мислення, вивершеність образів, найяскравіші грані майстерності, завдяки чому твори Коцюбинського – це і духовний образ, і суть буття народу, його жива історія, великі гуманістичні уроки, мрія про будучину» П. Кононенко

Павло Тичина

«Шукання й шукання, праця і вимогливість, і, нарешті, вміння з безконечного плину образів відібрати найсвіжіший, наймісткіший, наймузикальніший» О. Гончар

Володимир Сосюра

«Глибинно-бентежний березень та замріяно прозорий вересень» М. Стельмах

Микола Хвильовий

«Основоположник української прози ХХ ст.»

Іван Нечуй-Левицький

«Всеобіймаюче Око України»

Остап Вишня

«Король українського тиражу»

«Остап Вишня – справжній мисливець і при тому поет полювання» М. Рильський

Андрій Малишко

«Солов’їне серце України»

Іван Драч

«Сонячний поет»

Василь Стус

«Поезія Василя Стуса – наскрізь людська і людяна, вона повна піднесень і падінь, одчаїв і спалахів радості, прокльонів і прощень, криків болю й скреготів зціплених зубів, зіщулень у собі і розкривань безмежності світу» Ю. Тевельов

«Цільність і всеохопність… патріотизму» М. Коцюбинська

Є. Маланюк

«Імператор залізних строф»